Вхід

CAPTCHA
Дайте відповідь на це запитання, щоб ми знали що ви людина, а не тупий робот ).
Фото Капча
Enter the characters shown in the image.

Історичні події

Народився 2 листопада 1929 року у селі Грімешти Бричанського району Республіки Молдова.
Після закінчення у 1948 році Липканської середньої школи він вступив у Кишинівський держуніверситет; потім - служба в лавах Радянської Армії, вчителювання в школах Молдови, України. В серпні 1954 року його обирають секретарем парторганізації кол¬госпу»Ленінський шлях» Новоселицького району, в березні 1955 року - заступником голови Новоселицького райвиконкому, а в травні 1958 року він обирається секретарем, потім другим секретарем, і з грудня 1965 року по листопад 1983 року він працює першим секретарем Новоселицького райкому Компартії України. Це були його тридцять зоряних років плідної праці, стрімкого зросту здібного партійного керівника, який своїм життям, працелюбністю, самовідданістю, вірністю ідеям Комуністичної партії заслугував пошану і любов усіх, хто з ним працював, спілкувався, хто, як і він, хотів робити більше, краще, якісніше. Його поважали не за високу партійну посаду (до речі, він був чи не наймолодшим в Україні першим секретарем такої крупної районної партійної організації, як Новоселицька), а тому, що буквально вдень і вночі він був серед людей, в трудових колективах, знав їх інтереси і запити, робив все на краще. Він знав поіменно майже всіх ланкових, доярок, телятниць, свинарок, механізаторів, працівників інших сфер і люди відплачували йому любов'ю і пошаною за його вірність землі, людям праці, за повагу їх і щирість. Ніхто з тих, з ким він працював, не міг спростувати те, що він був на голову вище будь-якого найосвіченішого фахівця, особливо сільськогосподарського виробництва, якому він віддавав свою душу і серце, бо це була в ті роки найвідпо¬ві¬дальніша ланка народного господарства. Він постійно займався самоосвітою і вимагав учитися як керівників всіх виробничих і управлінських ланок, так і рядових працівників – вчитися опановувати передові технології нарощування економічного потенціалу матеріальної сфери і соціально-культурного життя, тому і цифри врожайності ланів і продуктивності поголів’я, ефективності господарювання тих років для сьогодення здаються немов казковими.
Держава і партія, вірним сином яких був до останнього подиху, нагородили його орденом Леніна, двома орденами Трудового Червоного Прапора, орденами «Жовтневої революції», «Знак пошани» і трьома медалями.
Він був делегатом найвищих партійних з’їздів, депутатом Чернівецької обласної, Чернівецької міської, Новоселицької районної рад багатьох скликань.
Помер Б.С.Мельничук 4 березня 2005 року. Похований у Чернівцях.