Вхід

CAPTCHA
Дайте відповідь на це запитання, щоб ми знали що ви людина, а не тупий робот ).
Фото Капча
Enter the characters shown in the image.

Історичні події

Державний ландшафтний заказник "Прутська заплава"
Його утворено у 1993 році на землях колективних господарств сіл Тарасівці,  Ванчиківці, Костичани, Драниця,  Мамалиґа.  Цей заказник зеленим оазисом простягається вздовж заплави р. Пруту. Ширина в залежності від напрямку меандрів коливається від десятка метрів до 1-2 км, а загальна площа наближається до 1000 га. Даний заказник – поки що одне із небагатьох місць, яке умовно можна віднести до малозмінених природних комплексів, адже заплава - наймолодша природна система, де кожного року повеневі води оновлюють її обличчя, насичують вологою і мінеральними   речовинами.   Тим   більше,   що   вона   знаходиться   за контрольною  смугою  державного   кордону.   Тут  затишні   галявини  з соковитим травостаном перемежовуються з густими лісовими зарослями та чагарниковими видами, з яких можна почути співи птахів і побачити граціозний біг косуль чи оленів. Заходять сюди і лосі - раніше незнані для Буковини красені. Основними лісоутворюючими породами є верба біла та ламка, тополя біла і чорна, дубові насадження. Дуже різноманітний чагарниковий ярус, де зростають верби - пурпурова козяча і прутовидна, калина, глід, ліщина звичайна, бузина чорна, терен колючий, ожина синя. Досить багата тут трав'яниста рослинність, серед якої цінними с рідкісні нині шафран Гейфеля і конвалія звичайна, а також лікарські - живокіст, хміль звичайний, дивина валеріана. цикорій дикий звіробій звичайний та інші.
Джерело Драниця. Гідрологічна пам'ятка природи - джерело "Драниця" знаходиться на території колгоспу "Драницький", займаючи площу в 0,5 га. Склад води сульфатно-кальцієвий, мінералізація - 2,7 г/л, дебіт 200000 л/добу. Вода без кольору з запахом сірководню, зимою не промерзає Джерело не експлуатується, вода для пиття не придатна. Величина дебіту залежить від кількості опадів. Може використовуватись у фізіотерапевтичній практиці. Охороняється з 1979 р.
Гідрологічна пам'ятка природи - джерело "Магала" Розташоване на місці, де раніше було невелике озерце. Складається з двох колодязів глибиною 5 м, і займає площу в 0,3  га. Вода гідрокарбонатно-натрієва, мінералізація - 1,4 г/л, дебіт 200000 л/добу. Взимку колодязі не промерзають. Охороняється з 1979 р.
Гідрологічна пам’ятка природи - "Магалянська мінеральна -2".
У криниці глибиною 5 м на західній окраїни с. Магала знаходиться   мінеральна вода гідрокарбонатно-натрієва, лужна, мінералізація - 1,2 г/л, дебіт води не визначений. За вмістом солей подібна  до мінеральних вод "Буковинська"  і  "Боржомі".  Може  використовуватись для  лікування шлунково-кишечного тракту.
Гідрологічна пам'ятка природи - "Черленівська мінеральна-1 "
Це свердловина № 118, пробурена геологорозвідувальною партією Львівської експедиції. За вмістом іонного складу вода сульфатно-кальцієва. Загальна мінералізація - 2,2 г/л. дебіт не визначений. В даний час горловина запаяна, доступу до води немає. Може використовуватись у фізіотерапевтичній практиці.
Гідрологічна пам'ятка природи - "Черленівська мінеральна-2 "
Свердловина № 22, що знаходиться на території тваринницької ферми. За складом вода сульфатно-кальцієва-натрієва. Мінералізація - 2,2 г/л, дебіт 286 л/добу. Може використовуватись у фізіотерапевтичній практиці.
Гідрологічна пам'ятка природи - "Щербинецька мінеральна-112 "
Знаходиться на території водолікарні. За своїм складом вода сульфатно-кальцієво-натрієва. її мінералізація - 3,0 г/л, дебіт – 120000 л/добу.   Використовується   для   лікування   захворювань   поліартриту, радикуліту, серцево-судинних і ниркових захворювань.
Гідрологічна пам'ятка природи - "Боянська мінеральна" свердловина № 2, пробурена в 1977 р. на території колишнього піонерського табору. За складом вода сульфатно-натрієва. її мінералізація - 5,9 г/л, дебіт 192000 л/добу.
Гідрологічна пам'ятка природи - "Новоселицька мінеральна". Знаходиться не території міжрайбази облспоживспілки. Вона за складом сульфатно-кальцієва, мінералізація - 2,3 г/л, дебіт 300000 л/добу.
Державні парки - пам'ятки садово-паркового мистецтва.
Які висновки ми можемо вивчивши та побувавши на більшості охоронних об'єктах нашого району?
1) В нашому районі є різноманітній заповідні пам'ятники природи, ось чому є на чим працювати і   дорослим і нам школярам-екологам.
2) Вже прийшов час, щоб на кожному підприємстві був екологічий паспорт, очисні споруди, фільтри.
3) Треба, щоб всі підприємства виконували природоохоронні законодавства.
4) Особливо забруднюють атмосферу, водойми, грунт автотранспорт нафтопродуктами, часто сміття звалюють біля р. Прут, а відходи в водойми.
5) На території заказників "Прутська заплава" та Драницького заказника створити природоохоронний режим, а мисливство заборонити повністю.
6) Треба більше приділити уваги Рідківському та Чорнівському дендропаркам.
7) 3аслуговує уваги проблеми раціонального користування печер та гідрологічних джерел, а їх так багато на території нашого району, але використовувають їх ще недостатньо.
8) Дуже багато для виробництва використовують піску, гравію з пойми р. Прут, а це приводить до зниження рівня ґрунтових вод, до загибелі прибережних лісів, розливу берегів, погіршення водного режиму.
9) Треба розширювати в нашому районі заповідні території – в Україні вони складають 3,7%, в Чернівецькій області 6%, а в Новоселицькому районі - 1,3%.

Джерело: http://vprynduk.narod.ru/temat_raboty2.html