Вхід

CAPTCHA
Дайте відповідь на це запитання, щоб ми знали що ви людина, а не тупий робот ).
Фото Капча
Enter the characters shown in the image.

Історичні події

  • user warning: Table './bukovin1_novselu/captcha_sessions' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed query: INSERT into captcha_sessions (uid, sid, ip_address, timestamp, form_id, solution, status, attempts) VALUES (0, 'f0f4859d021f53550d247fb1046b283e', '54.80.247.119', 1529315965, 'user_login_block', 'e9a6fd3e3d1d00cd580e3d59febc6d8f', 0, 0) in /var/www/oftenupdated/data/www/novoselitsa.com/sites/all/modules/captcha/captcha.inc on line 99.
  • user warning: Table './bukovin1_novselu/captcha_sessions' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed query: UPDATE captcha_sessions SET token='76c285ff3fbe29b0cdf1a82080a7d712' WHERE csid=5680303 in /var/www/oftenupdated/data/www/novoselitsa.com/sites/all/modules/captcha/captcha.module on line 216.
  • user warning: Table './bukovin1_novselu/captcha_sessions' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed query: SELECT status FROM captcha_sessions WHERE csid = 5680303 in /var/www/oftenupdated/data/www/novoselitsa.com/sites/all/modules/captcha/captcha.inc on line 129.
  • user warning: Table './bukovin1_novselu/captcha_sessions' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed query: SELECT status FROM captcha_sessions WHERE csid = 5680303 in /var/www/oftenupdated/data/www/novoselitsa.com/sites/all/modules/captcha/captcha.inc on line 129.
  • user warning: Table './bukovin1_novselu/captcha_sessions' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed query: UPDATE captcha_sessions SET timestamp=1529315965, solution='jTLtf' WHERE csid=5680303 in /var/www/oftenupdated/data/www/novoselitsa.com/sites/all/modules/captcha/captcha.inc on line 111.

Роки лихоліття, боротьби і надій

(1914-1941)

   Коли розпочалася Перша світова війна, Новоселиця опинилася в центрі воєнних дій між російськими і австро-угорськими військами. Російські війська то наступали, то відступали, отож містечко переходило з одних рук в інші. Значних ушкоджень, особливо Австрійська Новоселиця зазнала під час війни. В травні 1915 та навесні-влітку 1916 – тут проходила лінія фронту. В ці роки містечко зруйновано артилерійськими обстрілами, постраждали станційний будинок,  митниця, забудова головної вулиці.

У травні 1915 року в Новоселиці побував знаменитий американський журналіст Джон Рід. Свої враження про тогочасне містечко він залишив у книзі «Війна у Східній Європі», яка вийшла в 1919 році у Нью-Йорку. Прибувши сюди вночі, журналіст побачив на околиці населеного пункту широку галявину, овітлену вогнями. На ній стояло багато вогнів, де диміли мідні казанки і самовари, стояли або сиділи навпочіпки косоокі і вилицюваті, з плоскими  обличями солдати. Це були туркмени, яких царські власті кинули у кривавій вир війни. Десь лунав звук акордеона, чулася мелодія повільної пісні. Наступного дня вже у російській Новоселиці своїм пильним оком Джон Рід запримітив спалені склади митниці, будинки без покрівель, з вибитими вікнами. Замість твердої дороги – ряди великих калюж з брудною водою, а вздовж дороги – глибокі канави для стоку води. Тут же стояли невеликі дерев’яні місточки для пішоходів. Побачив Джон Рід квартали невеликих крамниць, біля яких стояли галасливі євреї з коштолатими бородами, одягнуті в довгі каптани. Првернули його

                                                                                 

          

 У цьомцу будинку у 1915 році зупинялися журналіст Джон Рід і художник Бордмен Робінсон. Нині його немає. Знаходився він на вулиці Генеральській (нині – вулиця Чкалова) між будинками районної ради і раівійськкоматом.

  увагу босоногі або взуті у постоли  молдавські селяни, які розмовляли м’якою мовою з італійським акцентом, жінки, які бавили своїх немовлят, замурзані діти. І скрізь зустрічалися російські солдати, у робочих гімнестерках і високих чоботах, а також вершники з козацькими шаблями. Журналіст спілкувався з офіцерами і солдатами. Його здивували відверті розмови про військовву короткозорість і бездарність вищих командирів, нестачу зброї, дезорганізованість. Солдати висловлювалися проти війни. Він з симпатією описав побачених росіян – «може найцікавіших з усіх людських істот.

  

 Серед школярів – житель  м.  Новоселиці Георгій Іванович Паю, який у травні 1915 року перевозив Джона Ріда через Прут. Фото 1988 року.                                  

Між іншим, Новоселицьким школярам у 1988 році вдалося розшукати дев’яностолітнього  Георгія Івановича Паю, який переплавляв через Прут Джона Ріда і його супутника Бордмена Робінсона. Він повідомив, що напередодні до нього в австрійську Новоселицю прийшов посланець від коменданта російської Новоселиці і передав його прохання – перевезти вночі якихось американців. Джон Рід віддячив йому, подарувавши 3 долари, які Георгій наступного дня у російській Новоселиці обміняв на рублі. Джон Рід у своїй книзі згадує, що мовчазний човняр на плоскодонці, наповненій водою, перевіз їх на лівій берег Пруту, у Росію.

При бесіді з Георгієм Івановичем з’ясувалося що мовчазним він був тому, що не вмів розмовляти по-англійськи, а Джон Рід – по-молдавськи, і що справді його плоскодонка протікала, і він черпаком час від часу вибирав з неї воду.Влітку 1916 року російські війська під командуванням генерала О.О. Брусилова почали прорив австро-угорського фронту. Саме із району Новоселиці почали свій наступ окремі військові частини 8-ої армії на Чернівці. Російські війська зайняли всю Буковину, частину Галичини. Цей вдалий наступ  відомий нам з історії як брусиловський прорив. Але й цей успіх, як і попередні, був недовготривалим.

                                         

У листопаді 1916-січні 1917 років російські війська перейшли до оборони, а згодом від ворожих ударів 8-а армія позадкувала і ледве зачепилася за лінію оборони в районі Хотин-Новоселиця. І якщо війська зупинялися, то, зрозуміло, виникала необхідність одразу приступити до спорудження нової укріпленої смуги. Між  Прутом і Дністром вона проходила по лінії Бояни-Рокитне-Рашків. Відомо, що дільницю від Новоселиці до Раранче-Слободзія-Недобоївців, розташовану на стику Південно – Західного і Румунського фронтів, прийняв талановитий військовий інженер, підполковник Д.М. Карбишев. Поселився він з дружиною спочатку в Малінештах, а згодом – у Новоселиці. Звідси на звичайні підводі або на коні Дмитро Михайлович виїжджав на свої позиції – у Бояни, Раранче-Слободзію, Рокитне...   Тут у кілька рядів рилися окопи, ходи сполучення між ними, маскувалися бруствери, зводилися редути, будувалися козирки для захисту від артилерійського вогню. 

 

   Чапаєв у Першу світову війну

          

У той же час на території Новоселицького району перебував і брав участь у боях Василь Іванович Чапаєв.

Змушені війною солдати з піднесенням зустріли Лютневу революцію. Вони приступили до створення своїх демократичних органів – ряд солдатських депутатів. Така Рада була створена і в Новоселиці. Свої засідання вона проводила у будинку № 23 по нинішній вулиці Раскової.

 

 

 

 

У цьому будинку, що знаходився на сучасній вулиці Марини Раскової, у 1918 році засідала Рада солдатських депутатів.

 

Так же тут, на Хотинщині, Карбишев зустрів Жовтневу революцію. Він без жалю розпрощався з царськими погонами, чинами і регаліями, зняв з парадного мундира всі сім орденів з мечами та бантами і став служити народові. В кінці 1917 року командування 8-ї армії, яка оголосила себе більшовицькою, викликала Карбишева у Могилів-Подільський, де знаходився її штаб, для спорудження там оборонних укріплень.

Воєнні дії принесли містечку великі збитки і спустошення. Багато будинків спалені або зруйновані, сади вирубані, поля потолочені і пориті окопами. На фронт мобілізували чимало новосельчан. Одні з них служили у російській армії, а другі – в австрійській. Для потреб армії постійно реквізували хліб, худобу, фураж. Місцеві жителі воюючими сторонами залучалися на спорудження оборонних укріплень. Значна частина новосельчан була евакуйована. Особливо значних  спустошень зазнала австрійська Новоселиця. Якщо до війни у ній проживало 2,2 тисяч осіб, то вже на осінь 1916 року не залишилося жодного жителя. Їх вислали вглиб Росії, зокрема аж на Астраханщину, щоб не мішали проводити воєнні дії.Після Жовтневої революції 1917 року в січні 1918 року у Хотині відбувся ІV селянський з’їзд рад повіту, в якому взяли участь представники Новоселиці. З’їзд проголосив встановлення радянської влади на Хотинщині. Селянам було передано конфісковану у поміщиків землю. Однак 28 лютого 1918 року австро-німецькі війська захопили Хотинський повіт, в тому числі й Новоселицю. Селянам було наказано повернути поміщицькі землі, худобу та ремамент.

На початку листопада 1918 року під ударами революційних сил австро-німецькі війська відступили. Та незабаром у цьому ж місяці територію нашого краю захопили румунські війська. 11 січня вони зайняли Чернівці, Новоселицю, Хотин, всі українські землі Буковини та північної Бессарабії, були офіційноо передані Румунії. Містечку, що відтепер об’єднало обидва колишніх прикордонних поселення надано нову назву – Ноуа Суліца.

  

  Залізничий вокзал у роки румунської влади.

   Ось як згадує про ці часи жителька села Білоусівка Сокирянського району Марія Іванівна Зла: «На той час села Хотинського повіту залишилися поза всякою владою. Але ось прийшли австріяки. Вони зайняли полосу по залізничій дорозі від Новоселиці до Могилева-Подільського. З населенням поводилися добре. За продукти, які брали у людей, платили гроші. Мародерів і злодіїв розстрілювали... та ось австрійські солдати відійшли і селам поповзли чутки, що у нас  будуть румуни. І вони прийшли: обдерт