Вхід

CAPTCHA
Дайте відповідь на це запитання, щоб ми знали що ви людина, а не тупий робот ).
Фото Капча
Enter the characters shown in the image.

Історичні події

Буковинська земля, на якій з найдавніших часів жили прихильники різних традицій і вірувань, зберегла для нас та наших нащадків нетлінні пам’ятки матеріальної і духовної культури.
Наш священний обов’язок перед прийдешніми поколіннями зберегти ці унікальні надбання минувшини, долучитись до втілення високої і благородної місії – формування національної самосвідомості молодої генерації буковинців на культурних скарбах наших попередників. Адже духовний розвиток нації, повага і шана до пам’яток історії та культури сприяють зміцненню основ суспільства і є запорукою його успішного поступального розвитку в усіх сферах життя.
18 квітня у всьому світі відзначається Міжнародний день пам’яток і визначних місць а згідно Указу Президента України від 23 серпня 1999 року та за ініціативою вчених, архітекторів, реставраторів, працівників державних органів охорони пам’яток історії та культури в Україні встановлено День пам’яток історії та культури. Цей день невипадково збігається в часі з Міжнародним днем пам’яток та визначних місць, адже історико-культурна спадщина Буковинського краю та України загалом є невід’ємною частиною загальнолюдського культурного надбання, яке згуртовує світове співтовариство.
Культурна спадщина Новоселиччини налічує 120 пам’яток, серед яких - 47 пам’ятки археології, взяті під державну охорону, 37 пам’ятки історії, що включені до Державного реєстру національного культурного надбання, 31 пам’яток архітектури та містобудування, до яких належать церкви та 5 пам`ятки монументального мистецтва.
Майже в кожному населеному пункті Новоселиччини є пам’ятні знаки та меморіальні комплекси воїнам-землякам, полеглим на фронтах Другої світової війни.
Крім того, на території нашого району зведено пам’ятники воїнам-афганцям, які повернулись додому в цинкових домовинах, Івану Боті та Леоніду Нагрудному.
До пам’ятників монументального мистецтва відносяться пам’ятники О. Кобилянської (с. Слобода), М. Ватутіна (с. Костичани), О. Суворову (с. Подвірне), пам’ятник молдавському літописцю та політичному діячу Іону Некулче – автору «Літопису молдавської країни…», Т. Шевченку ( м. Новоселиця).
На сьогоднішній день проводиться відповідна робота щодо встановлення меморіальних дошок та знаків видатним землякам, яких нині налічується 10. Це, зокрема, Василю Шкілю, Дмитру Карбишеву, Джону Ріду, Валентині Балан (м. Новоселиця), Івану Боті (с. Бояни), Степану Сабадашу (с. Ванчиківці), Володимиру Савчуку ( с. Драниця), Іону Ватаману ( с. Костичани), Тодору Подорожньому ( с. Топорівці) та іншим.
Найдавнішою пам’яткою архітектури в районі є Іллінська церква у с. Топорівці, яка була збудована у 1560р. Храм будувався не лише з культовою, але й оборонною метою.
Оригінальним для нашої місцевості є Миколаївська церква с. Маршинці, будівництво якої велося з 1887 по 1914 роки. Ця споруда збудована із червоної цегли по своєрідному «рецепту» маршинецьких будівельників (за переказами основною складовою цегли є курячі яйця).
Давні поселення людей, городища, кургани та курганні могильники є пам’ятниками археології. Так, у селах Балківці, Бояни, Ванчиківці, Довжок, Костичани, Магала та інших знаходяться поселення трипільської культури (4-3тис. до н.е.), а в селах Котелеве, Мамалига, Негринці, Рокитне, Чорнівка – курганні могильники епохи бронзи, ранньозалізного часу та давньоруської культури (2 тис. до н.е., 10ст. н.е.), на землях Подвірне і Стальнівці – Троянів вал (перша половина І тис. н.е.) – археологічна національна пам’ятка.
Новоселиччина багата на природні пам’ятки. До них належить Прутська заплава (села Тарасівці, Ванчиківці, Костичани, Драниця, Мамалига) – державний ландшафтний заказник. Драницький орнітологічний природний заказник є рідкісним місцем гніздування рудої, сірої, білої і малої чапель.
Садово-паркове мистецтво представлено Рідківським і Чорнівським парками. Чорнівський парк закладено у 1948р. на площі 8,5га., де росте 45 видів дерев та кущів, в т.ч. екзотичне дерево гінкго, яке проростало на нашій планеті ще 250-300 млн. років тому.
Рідківський парк засновано у 1890р. Штефановичем на площі 5,0га. Тут є 40 видів дерев, серед яких оцтове дерево, каштан істинний, ялина блакитна, бересклет, ялівець, береза бородавчата.
Геологічними пам’ятками є сталактитова печера «Золушка» (с. Подвірне) та карстова печера «Буковинка» (біля с. Стальнівці). 
Якби там не було, але не можна уявити повноцінного духовного життя країни без долучення людей до історії міст, сіл, культурних надбань, до унікальних творінь мистецтва й архітектури, які могутньою енергетикою, що йде з глибини віків, міцно з’єднують сьогодення з минулим і прийдешнім.
 
Альона ГУЛЬПЕ,
науковий співробітник
при відділі культури
і туризму РДА